сценарій родинного свята

Ведучий. Шановні гості! Дорогі батьки, наші рідні, вітаємо вас на нашому святі.

 Ведуча. Запрошуємо на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято родинне.

Ведучий. Народились ми і живемо на такій чудовій, багатій мальовничій землі — в нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки — тут корінь роду українського, що сягає сивої давнини.

 Ведуча. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик рідної землі, хвилюємося аж до сліз, зачувши рідне слово.

Ведучий. Із знання свого родоводу починається кожна людина. Корені кожного з нас починаються з батьківської оселі, взявши у спадок усе найкраще — мамину пісню, чистоту мови, любов до отчого краю, святе ставлення до хліба, родовідних традицій і обрядів.

Ведуча.  Куди б доля не закинула, ми неодмінно, нехай хоч у спогадах, повертатимемось до незрадливого вогника — батьківської хати, Маминої Світлиці, рідного села.

1.Пісня «Карівська земля»

 Родина, дорога родина!

Що може бути краще в світі цім?

Чим більше дорожить людина

За батьківський і материнський дім?

Що може бути краще за вечерю в домі

За батьківським, міцним столом,

Де в шумнім гомоні і в кожнім слові

Все сповнене любов’ю, а не злом ?

Де можна більше зачерпнуть любові?

Де взяти більше доброти?

Як в материнськім ніжнім слові,

Як з батька щедрої руки.

Отож: зібралися ми нині

На святі нашім гомінкім,

Щоб поклонитися родині

І побажати щастя всім.

2.Пісня «Пісня про родину»

Ведучий. Головною берегинею родини була для нас мати. Її називали святою. У зміст цих слів ми вкладаємо все, що супроводжує нас  від народження до глибокої старості — рідний дім, батьківський поріг, родину, мамину пісню і мамину молитву.

Ведуча. З’являється на світ дитятко — і лине до Бога мамина молитва з проханням щастя-долі її немовлятку. Минають роки. Підростають діти. Та не меншає материнська турбота про них.

Найсвятіша, наймиліша,

Зіронька ясна!

Найрідніша, найгарніша,

Мов сама весна!

Справедлива, добра, щира,

Матінко моя!

Щастя зичу тобі, миру,

Злагоди щодня!

Мамо, єдина й кохана,

Ти найдорожча в житті.

Поглядом ніжним, ласкавим

Серце зігрієш мені.

Біди, незгоди й тривоги

Не похитнули тебе,

І не зійшла ти з дороги,

Що уперед нас веде.

Ти ніби зіронька сяєш

На небосхилі яснім.

Шлях лиш добром осяваєш

І допоможеш ти всім.

Хай береже тебе доля,

Сонце хай світить  завжди,

Поруч щаслива з тобою,

Хочу я бути, як ти.

3.Пісня «Полем, полем»

 Ведучий Шанування матері — один з найсвятіших обов’язків людини і неоплатних боргів дітей. Вона нас зростила, виховала, навчила добра, леліяла, любила.

Ведуча. І як же не відплатити їй пошаною, любов’ю, ласкою і допомогою. А власне на старості літ тільки цього і хочуть від нас. Чим більша наша любов до матері, тим святіше і радісніше наше життя.

Кажуть, що на світі

Сонце найясніше.

Та всміхається мама —

і стає світліше.

 Кажуть, що без сонця

Не розквітнуть квіти.

А хіба без мами

є щасливі діти?

Я до неї серцем

Любо пригорнуся.

Хай сіяє сонце,

Як моя матуся.

4Пісня «Вклоняюсь матусі»

 Є у мене найкраща матуся,

За неї до тебе, Пречиста молюся,

Молюся устами , молюся серденьком,

До тебе , небесна Ісусова ненько,

Благаю у тебе дрібними сльозами,

Опіки та ласки для рідної мами,

 Пошли їй не скарб, а щастя і долю,

Щоб дні її минали без смутку і болю,

Рятуй від недуги матусеньку милу,

Даруй їй здоров я, рукам надай силу,

Щоб вивела діток, у світ і у люди,

Щоб нами раділи, пишались усюди,

За це я складаю в молитві долоні

До тебе, Царице, на сонячнім троні.

5.Пісня «Радіємо нині »

Ведучий.   У традиційній українській родині чоловік, господар був головою дому. Слово

“чоловік” можна розділити на “чоло віку”, отже, звідси й така висока відповідальність. Батько повинен був уміти робити все і вчити синів. Батько виконував роль домашнього священика, виконуючи всі необхідні ритуали.

Ведуча.  Йому- годувальнику, належала найперша і найсмачніша ложка страви в домі. Батько був і суддею в жіночих конфліктах. І звичайно, кожна жінка мріяла мати чоловіка розумного, працьовитого, рішучого, а, головне, непитущого.

Ведучий.   Існує легенда: колись давно спитали у батька такої благословенної сім’ї, як він гарно зумів виховати аж 12 своїх дітей, то він відповів: “А я ніяк їх не виховував. Я робив, а вони коло мене, я жив, а вони коло мене”. Отже, діти навчаються  на прикладах батьків. Тому батьки повинні бути гідним прикладом для своїх дітей.

Усе в житті міняється і тане

Усе мина, відходить у віки

Лиш батьківська любов ніколи не зів’яне,

Лиш татові слова зі мною назавжди.

Усе, що є в житті, то долі повеління,

А все, що є в мені, то батькове учіння,

Від батька в мене -і вдача, і терпіння,

І розум, батьку мій, - це теж твоє коріння.

Люблю усе живе, що квітне і буяє,

Це батьку, мабуть, я також від тебе маю.

Ти передав мені усе, що сам умієш,

І наділив мене усім, чим  володієш.

Ведучий .Батько, тато… суворий, вимогливий, а його любов до дітей стримана, врівноважена. Недарма кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона цього не знала. Батьків приклад, батькове слово завжди було законом.

Ведуча. Кожній дитині хочеться щоб її батько був людиною сильною, справедливою, яскраво виявленою, мав почуття відповідальності. Якби кожен батько зрозумів, як переживають за нього діти, приймаючи його невдачі та падіння, як особисте горе! Якби чули, з якою гордістю розповідають про уміння своїх татусів. І хай маму, звичайно, тато замінити не може, та без нього немає щасливої дитини.

Сценка

Закортіло татусеві

Перевірить сина

І дізнатись, як встигає

У школі дитина.

 - Що стоїш? Чого боїшся

 підійти до мене?

Дай–но мені свої зошити

І неси щоденник.

Подивився у  зошити

Що й казать не знає:

Одна двійка з-за другої

Звідти виглядає.

Подивився у щоденник

І в наступ на сина:

 - Та у тебе тут із співів

Добре і відмінно.

 - Ах ти, - кричить, - лобуряко, -

І паска знімає.

-У зошитах повно двійок,

А він ще й співає.

Сценка.

-         Твій синок,-

Сусідка скрушно

Скаржиться Олені,-

Обірвав у мене  груші,

А вони ж зелені!

 - Ох і лобур!

Ну й дитина!

Лає сина мати.

-         Що за капосний хлопчина!

Міг же й почекати.

Твоє добро святе і людяність велика,

І відданість землі і совість у душі –

За все, що маєш ти,  тебе я поважаю,

І голову свою в уклін тобі схиляю.

Уклін тобі, рідненький мій татусю,

За те, що ласка в тебе є,

Нехай же рідну нашу хату

Біда і горе обмине.

Бажаю, тату,  вам  сто  літ прожити

Без  сліз, без горя, без  журби!

Щоб  щастя, радість  і  здоров’я ,

Лишались з вами  назавжди

Ведуча.  Шануй батька  свого і матір свою, щоб добре було тобі та щоб довголітнім ти був на землі – так велить книга – Біблія.

6.Пісня про батька