Рід іменників. Іменники спільного роду.

Тема: Рід іменників. Іменники спільного роду.

Мета: навчальна  - повторити  й поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення роду  іменників, сформувати поняття про іменники спільного роду;

розвивальна – розвивати вміння знаходити іменники чоловічого, жіночого, середнього і спільного роду у висловлюванні, визначати їх роль у реченнях; розвивати творчі здібності школярів.

виховна – виховувати естетичні почуття, інтерес до вивчення народних звичаїв, любов до рідного слова.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: підручник, мультимедійна дошка, ноутбук.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку

ІІ. Актуалізація опорних знань

·       *  Дидактична гра «Так чи ні»

Визначити правильні формулювання

Ø Іменник – це частина мови, яка має значення дії предмета.

Ø Іменники бувають власні й загальні.

Ø Іменники поділяють на назви істот і неживих предметів.

Ø До власних іменників належать тільки імена та прізвища людей.

Ø Більшість іменників мають форму однини і множини.

Ø Іменники в реченні бувають підметом і додатком.

ІІІ. Оголошення теми уроку. Мотивація навчальної діяльності

·       *  Робота в парах

Визначити рід запропонованих іменників. (Як ви це зробили? Чи все у вас вийшло?)

Дунай, радість, озеро; непосида, замазура, бідолаха; двері, штани, дрова.

ІV. Основний зміст уроку

·        Слово вчителя

      Кожному іменникові властивий граматичний рід. У назвах людей і тварин за допомогою роду розрізняється стать і вік істот: хлопець — дівчина, голуб — голубка — голубеня. Майже всі іменники, за невеликим винятком, належать до певного роду: чоловічого, жіночого чи середнього; деякі іменники можуть вживатися як у чоловічому, так і в жіночому роді.

Крім жіночого, чоловічого, середнього роду, іменники можуть належати до спільного роду. Наприклад: бідолаха, нероба, сирота, базіка, лівша.

      Іменники, що означають осіб як чоловічого, так і жіночого роду, називаються іменниками спільного роду. Їх рід визначається в контексті. Деякі іменники — назви осіб за професією чи характером діяльності (інженер, педагог, суддя, професор, льотчик, лікар) — можуть означати осіб як чоловічої, так і жіночої статі, але належать тільки до чоловічого роду.

·        * Робота з підручником

Ознайомлення з правилами

·        * Творча робота

Замінити словосполучення і речення іменниками спільного роду. Навести приклади таких іменників.

1.     Дитина, що втратила одного з батьків.

2.     Той, хто заводить, починає бійку, любить битися.

3.     Людина, яка постійно живе в біді, горі.

4.     Неуважна людина.

5.     Людина, якій не щастить, часто нічого не вдається.

1. Сирота. 2. Розбишака. 3. Бідолаха. 4. Роззява. 5. Невдаха.

* Робота з підручником

Вправа 217, ст. 88

* Творче завдання.

Зі словами листоноша, староста складіть речення, щоб іменники було вжито в чоловічому та жіночому родах.

·   Практикум

Від поданих слів утворіть іменники жіночого роду.

Поет — ... (поетеса), письменник — ... (письменниця), німець — ... (німкеня), англієць — ... (англійка), індієць — ... (індіанка), лев — ... (левиця), заєць — ... (зайчиха), перепел — ... (перепілка), індик — ... (індичка), ткач — ... (ткаля).

►       Записати іменники. Визначити рід кожного. Аргументувати свій вибір. Жайворонок, перепелиця, тюль, шампунь, муха, посуд, дочка, син, середа, вільха, осика, жаль, кума, невістка, зять, піч, річ, холод, сирота, граб.

VІ. Підсумок уроку

Тестове завдання.

Усі іменники належать до спільного роду в рядку

А  лівша, листоноша, забіяка

Б  мряка, каша, нероба

В  зілля, дівча, хлоп’я

Чи змінюються іменники за родами?

VІІ. Оголошення результатів роботи учнів

VІІІ. Домашнє завдання

Вправа 218

Загадка як вид усної народної творчості

Загадка як вид усної народної творчості

Уклін Тобі, Кобзарю

Відомі люди нашого села

Презентація "Леся Українка"

Життєвий і творчий шлях Т.Г.Шевченка

Борис Грінченко - драматург

Іван Франко "Захар Беркут"

Шкільна лінійка, присвячена дню народження Лесі Українки

День рідної мови

Андріївські вечорниці

Дієприслівник як особлива форма дієслова. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Тема: Дієприслівник як особлива форма дієслова. Загальне значення, морфологічні ознаки, синтаксична роль

Мета: Ознайомити учнів із дієприслівником як особливою формою дієслова. Окреслити в загальних рисах його морфологічні риси, навчити виявляти дієприслівник у реченні та визначати його синтаксичну функцію. Розвивати в учнів спостережливість, пам’ять, увагу; виховувати їх.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, картки-завдання.

Хід уроку

1.     Організація учнів до уроку.

2.     Актуалізація опорних знань учнів

·        Бесіда

-         Який розділ науки про мову ми вивчаємо?

-         Які є частини мови?

-         Що таке дієслово?

-         Які його морфологічні та синтаксичні ознаки?

-         Скільки є форм дієслова?  Опишіть вже вивчені і наведіть приклади.

-         Які з форм є незмінними?

·        Творче спостереження над мовним матеріалом

Записати речення, визначити дієслова та їх форми.

Настала зима. Легенькі сніжинки, граційно кружляючи у блакитному небі, тихо падають на землю. Наче тополиний пух, вони тулилися край дороги, западаючи між корінням дерев.

·        Підсумкова бесіда про дієслово та його форми.

3.     Оголошення теми та мети уроку.

Вступне слово вчителя

Дієприслівником називається незмінна форма дієслова, яка, поєднуючи ознаки дієслова і прислівника, указує на додаткову дію: Відмінно закінчивши навчальний рік, хлопець міг спокійно відпочивати.

Подібно до дієслів, дієприслівник має близьке лексичне значення, спільну основу, вид. Для них властиві перехідність і неперехідність, здатність керувати іменниками: створюючи оповідання, спіймавши окуня.

Як і прислівник, дієприслівник не змінюється, пояснює дієслово-присудок, виступаючи в ролі обставин: Гомонять, працюючи, школярі; Зібравшись на спортмайданчику, почалося тренування.

Дієприслівник, як і дієслово, буває доконаного і недоконаного виду: написавши, хитнувшись (що зробивши?), пишучи, хитаючись (що роблячи?).

Ілюстрування матеріалу. Вчитель малює на дошці схему, одночасно пояснюючи її.

.

 ДІЄПРИСЛІВНИК

                                                      ↙                              ↘

 Ознаки дієслова:                                                                                Ознаки прислівника:

1)вид (доконаний і недоконаний);                                               1) незмінний;

2)час (теперішній і минулий);                                                      2)залежить від дієсловаприсудка;

3)має залежні слова.                                                                      3)у реченні – обставина.

                                            ↘                                    ↙                                          

 1)особлива форма дієслова;

2)відповідає на питання що роблячи? що зробивши?;

3)зовнішня ознака – суфікси –учи-, -ючи-, -ачи-,  -ячи-, -ши-, -вши-.

Вид дієприслівника залежить від виду дієслова. Дієприслівник незмінна форма, тому він не має закінчення. У суфіксах дієприслівників –учи-, -ючи- , -ачи- , -ячи- , -ши- , -вши- завжди пишеться буква И!

4. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи

v Розподільний диктант

Дієслівні форми записати у дві колонки: у першу — дієслова, у другу — дієприслівники. Аргументувати свій вибір.

Писати, говорити, надихаючи, читають, розказавши, зачарований, стоячи, налетівши, проводячи, оголосити, заквітчаний, шануючи, потерпівши, вилито, зриваючи, зберегти, несучи, потерпівши, прикріпивши.

v Робота з картками (учні працюють біля дошки).

Картка №1

Утворіть від поданих дієслів дієприслівники. Запишіть за зразком і поясніть їх написання: ідуть — ідучи, летять — летячи.

Бачать, виробляють, ходять, знають, пізнають, копають, ховають, ловлять, сідають, мають.

Картка №2

Утворіть від поданих дієслів дієприслівники. Запишіть за зразком і поясніть їх написання: спитав — спитавши.

Зробив, покликав, написав, почув, зібрав, прийшов, ходив, запросив, відправив, похвалив.

v Робота з підручником (Українська мова: підруч. для 7 кл. загальноосвіт. навч. закл. / О. В. Заболотний, В. В. Заболотний. – 2-ге вид. – Київ: Генеза, 2016. – 256 с.)

Виконання вправи 269.

v Відредагувати речення і визначити синтаксичну функцію дієприслівника.

1. Проходячи повз вікно, почулася пісня.

2. Виходячи з вагона, у моєї валізки відірвались ручки.

3. Опинившись у лісі, нам стало страшно. Загубивши стежку, нас охопила розгубленість.

4.Підійшовши до класу, його очі широко розплющились від здивування. 5.Вносячи добрива у грунт, рослина швидко росте.

v Робота в групах.

Скласти три чотири речення на задану тему з використанням дієприслівників.

Група 1 – про весну

Група 2 – про літо

Група 3 – про осінь

Група 4 – про зиму

5. Систематизація й узагальнення вивченого

Бліц-опитування

-         Що називається дієприслівником?

-         На які питання він відповідає?

-         Яким членом речення виступає?

-         Якого виду бувають дієприслівники?

-         Якого часу?

-         Від якої частини мови залежить дієприслівник?

6. Домашня робота

Вправа 277 з підручника.

Вправа 272 (для сильних учнів або за бажанням).